Відділ освіти Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
План роботи методичного об’єднання вчителів іноземної мови
(2010-2011 н. р.)
Рекомендації
які слід врахувати при плануванні роботи РМО та ШМО вчителів іноземної мови
у 2010/2011 навчальному році
1. Посилити інноваційний потенціал науково-методичної роботи з вчителями, а саме:
◦ керівникам РМО (ШМО) провести діагностику рівня професійної готовності вчителів іноземної мови до реалізації новітніх освітніх технологій і на основі результатів діагностики організувати науково-методичну роботу щодо оволодіння вчителями сучасними методами і технологіями роботи, взявши до уваги рекомендації та матеріали, надані на семінарі;
◦ під час проведення практичної частини засідань РМО організовувати активні та інтерактивні форми роботи (ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм), використовуючи отримані на семінарі матеріали та ін.;
◦ сприяти росту методичної та фахової підготовки вчителів іноземної мови шляхом впровадження прогресивного педагогічного досвіду через систему практико орієнтованих семінарів на рівні міста та району.
2. Продовжити цілеспрямовану системну роботу щодо впровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу з іноземної мови на основі диференційованого навчання.
3. Уникати формального підходу у здійсненні планування роботи РМО: проводити глибокий аналіз роботи за попередній рік, виокремлювати проблеми, визначати завдання та відповідну тематику.
4. Одним із пріоритетних завдань роботи РМО і ШМО залишається об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземної мови; зважаючи на це, керівникам РМО слід спрямувати діяльність керівників ШМО та вчителів на досконале знання програмових вимог та критеріїв оцінювання.
5. Керівникам РМО звернути увагу керівників ШМО на відповідальне ставлення вчителів до календарно-тематичного планування як основи якісного виконання програми:: раціональний розподіл годин на вивчення тем, формування соціокультурної та загальнонавчальної компетенції в кожній темі; відстеження результативності засвоєння навчального матеріалу учнями, а саме: фонетичні та орфографічні диктанти, тестові завдання з граматики, лексики, самостійні та творчі роботи з писемного мовлення, тощо.
6. На виконання Плану дій щодо поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів на 2009-2012, затвердженого рішенням колегії МОН України від 26.03.09 р. №3/2-2 (інф. зб. наказів № 11-12 2009 рік), в планах роботи РМО передбачити вивчення питання виконання програми з іноземних мов для початкової школи у частині обов’язкової організації усіх видів мовленнєвої діяльності.
7. Керівникам РМО організувати створення в кожній школі банку тестових завдань, які б відповідали вимогам сьогодення і були складені у відповідності до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.
8. Згідно з Методичними рекомендаціями МОН України щодо викладання іноземних мов у 2010/2011 навчальному році іноземна мова буде вивчатися за декількома навчальними програмами, а саме:
Клас Назва програми
2-10 класи “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи”, “Перун”, 2005 р.;
1-10 класи “Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 1-12 клас”, “Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, “Педагогічна преса”, 2005р.
10 класи “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи.”. Академічний рівень. Профільний рівень. Сайт www.mon.gov.ua
5-10 класи
(ІІ мова) “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-12 класи.”, “Перун”,2005р.;
10 клас
(ІІ мова) “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземна мова як друга іноземна.”. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. Сайт www.mon.gov.ua
11 класи “Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови 10-11 класи”, “Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, “Педагогічна преса” 2006р.;
11 класи “Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 10-11 класи”, “Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, “Педагогічна преса”, 2006р.;
10-11 класи “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи.”, “Навчальна книга”, 2004р.;
10 клас Дозволено користуватися програмою курсу за вибором «Література Великої Британії та Сполучених Штатів Америки», “Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, “Педагогічна преса” 2009р.;
Керівникам загальноосвітніх закладів слід посилити контроль за станом викладання та рівнем навчальних досягнень учнів з іноземної мови. Адже завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови для практичного оволодіння мовою кожним учнем, активізувати пізнавальну діяльність у процесі вивчення іноземної мови обрати такі методи навчання, які б дозволили дітям проявити активність, творчі здібності.
Учителям англійської та німецької мови слід формувати в учнів граматичні вміння та навички, сприяти вмінню грамотно висловлювати на письмі свої враження, думки про людей, явища, факти; удосконалювати здатність учнів передавати зміст почутого, прочитаного, правильно оформлюючи матеріал у граматичному відношенні; досягти високого рівня володіння писемним мовленням із допомогою виконання комунікативних вправ. Першочерговим завданням сучасного вчителя є застосування ефективних навчальних технологій, що сприяють розвитку творчості школярів.
Проблема, над якою працює методичне об’єднання:
формування особистості, здатної до навчання, самовдосконалення, шляхом використання традиційних та інноваційних технологій.
Шляхи вирішення проблеми:
-розвивати комунікативні вміння та навички;
-використання інтерактивних технологій;
-упровадження проектної технології;
-формування і розвиток навичок говоріння і використання ігрових моментів
на уроках іноземної мови.
четверг, 16 июня 2011 г.
суббота, 11 июня 2011 г.
Інструкція з ведення журналу 5-11 класи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
03.06.2008 №_496_
Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (із змінами), від 14.01.2004 № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"; від 14.06.2000 № 964 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад", наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – Інструкція), що додається.
2. Увести в дію Інструкцію з 2008/2009 навчального року.
3. Опублікувати цей наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті “Освіта України”, розмістити на сайті Міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
Міністр І.О.Вакарчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН
від 03.06.2008 № 496
Інструкція
з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1.2. Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні навчальні заклади усіх типів та форм власності.
2. Порядок ведення класного журналу
2.1. Загальні вимоги до ведення класного журналу
Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І «Облік відвідування»;
II «Облік навчальних досягнень учнів»;
III «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;
IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні відомості про учнів»;
VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
VIII «Зауваження до ведення журналу».
Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та профільності навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.
Класний керівник заповнює розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»; VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.
У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.
У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, який його викладає.
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмету «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а)).
Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).
При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.
У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2. Контроль за веденням класного журналу
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3.1. Загальні поняття
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.
Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов’язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
3.2. Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
- 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної се¬редньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 №1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.
НАКАЗ
м. Київ
03.06.2008 №_496_
Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (із змінами), від 14.01.2004 № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"; від 14.06.2000 № 964 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад", наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – Інструкція), що додається.
2. Увести в дію Інструкцію з 2008/2009 навчального року.
3. Опублікувати цей наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті “Освіта України”, розмістити на сайті Міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
Міністр І.О.Вакарчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН
від 03.06.2008 № 496
Інструкція
з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1.2. Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні навчальні заклади усіх типів та форм власності.
2. Порядок ведення класного журналу
2.1. Загальні вимоги до ведення класного журналу
Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І «Облік відвідування»;
II «Облік навчальних досягнень учнів»;
III «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;
IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні відомості про учнів»;
VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
VIII «Зауваження до ведення журналу».
Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та профільності навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.
Класний керівник заповнює розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»; VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.
У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.
У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, який його викладає.
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмету «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а)).
Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).
При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.
У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2. Контроль за веденням класного журналу
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3.1. Загальні поняття
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.
Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов’язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
3.2. Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
- 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної се¬редньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 №1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.
Положення про районне методичне об’єднання
Положення про районне методичне об’єднання
1. Загальні положення
1.1. Районне методичне об'єднання вчителів (далі — РМО) — структурний підрозділ районного методичного кабінету, який координує методичну, організацій¬ну роботу вчителів одного або кількох споріднених предметів, організує вдосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників району згідно з рівнями, ви-значеними законодавством.
1.2. РМО створюється з числа вчителів, для яких робота в районі є основним місцем роботи або роботи за сумісництвом.
1.3. Метою діяльності РМО є здійснення навчально-виховної, методичної та позакласної роботи з одного чи кількох споріднених предметів.
1.4. Керує РМО голова, який обирається на два роки на загальних зборах РМО із числа педагогічних працівників з відповідною фаховою освітою і якому за результатами атестації встановлено першу або вищу кваліфікаційну категорію за наявності стажу роботи за фахом не менше п'яти років. Голова РМО обирається на два роки і працює на державних (громадських засадах). Для забезпечення ведення документації РМО обирається секретар.
1.5. РМО створюється за наявності в районі 20 і більше вчителів одного або декількох споріднених предметів.
1.6. РМО підпорядковується безпосередньо РМК.
1.7. Підрозділами РМО є творчі групи вчителів тощо.
2. Завдання та напрямки роботи районного методичного об'єднання вчителів
2.1. До питань компетенції РМО входять:
- забезпечення навчально-виховної та методичної роботи на високому професійному рівні;
- задоволення потреб учнівської молоді в інтелектуальному, культурному та духовному розвитку;
- надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності;
- обговорення питань з методики викладання предмета, принципових питань навчальних програм Міністерства освіти і науки України та індивідуальних навчальних програм, затвердження календарно-тематичних планів;
- розгляд питань організації, керівництва та контролю за якістю навчальної роботи учнів та вихованців;
- забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів;
- виконання нормативних вимог щодо навчання та виховання учнів;
- координація навчально-виховної діяльності вчителів та організації їхньої взаємодії в педагогічному процесі;
- вивчення та впровадження в практику сучасних освітніх технологій навчання; форми і методи роботи на уроці та в позаурочний час;
- огляди кабінетів, конкурси методичних знахідок серед педагогів РМО.
2.2. Головним завданням РМО є:
- розроблення, апробація та впровадження новітніх освітніх технологій і систем, перспективного педагогічного досвіду, поліпшення на цій основі організації науково-методичної роботи в районі;
- організація діяльності наукового товариства учнів району, підготовка та проведення предметних олімпіад з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів юних науковців тощо;
- проведення системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педаго¬гів, вивчення, узагальнення та впровадження їхнього педагогічного досвіду, делегуван¬ня кращих педагогів на конкурси професійної майстерності, навчально-методичної та науково-дослідної роботи.
3. Організація роботи районного методичного об'єднання вчителів
3.1. Роботу вчителів у межах РМО організовано на засадах гуманізації, демократизації, взає¬моповаги, взаємодопомоги та взаємоконтролю.
3.2. Роботу РМО організує його голова.
4. Обов'язки та права голови районного методичного об'єднання вчителів
4.1. Голова РМО:
- аналізує роботу кожного члена РМО щодо організації навчально-виховного процесу з предметів, що є складовими РМО;
- організує вивчення стану викладання предмета, взаємодію вчителів РМО та ведення ними шкільної документації;
- організує взаємовідвідування уроків, позакласних заходів із предметів, що є складовими РМО, та взаємодопомогу;
- забезпечує організацію заходів, спрямованих на професійне зростання вчителів, зокрема молодих спеціалістів;
- розподіляє методичні теми педагогічних працівників на поточний навчальний рік та організовує педагогічні читання на засіданнях РМО;
- визначає функціональні обов'язки та ступінь відповідальності членів РМО за їх виконання;
- відповідає за ведення документації РМО;
- визначає та аналізує роботу РМО, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання;
- створює банк даних педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить із ними членів РМО;
- створює аудіо- та відеотеку кращих освітянських доробок РМО закладів освіти району;
- спрямовує свою роботу на виявлення, апробацію та впровадження в практику закладів освіти району перспективного педагогічного досвіду, новинок навчально-методичної літератури, новітніх освітніх технологій та досягнень сучасної науки;
- визначає вчителів для роботи з обдарованими дітьми, готує навчальні матеріали та проводить другий районний етап предметної олімпіади;
- організовує роботу вчителів з підготовки команди учнів до участі в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН;
- разом із методистом РМК готує навчальні матеріали для проведення зрізів знань за річним робочим планом відділу освіти;
- разом із методистом складає план прове¬дення предметного тижня, декади тощо, призначає відповідальних та слідкує за його виконанням;
- проводить засідання РМО не менше як чотири рази на рік згідно з планом;
- складає план роботи на поточний навчальний рік, який узгоджує з членами РМО. План роботи затверджує науково-методична рада РМК;
- звітує про роботу РМО на засіданнях науково-методичної ради РМК;
- контролює виконання календарно-тематичних планів, навчальних програм разом з методистом, організує вивчення стану викладання предметів (якість, результативність), ведення шкільної документації вчителями.
4.2. Голова РМО має право:
- на відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів з предмета, що є складовим РМО;
- звертатися за консультацією до працівників відділу освіти із проблем організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, виконання трудової дисципліни вчителів, якіє членами РМО;
- вносити пропозиції до відділу освіти щодо підвищення кваліфікаційної категорії членів РМО;
- рекомендувати вчителям різні форми підвищення кваліфікації;
- виносити на розгляд адміністрації гімназії питання щодо заохочення вчителів.
5. Обов'язки вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
5.1. Учителі, які входять до складу РМО, повинні:
- організувати свою навчально-виховну роботу з урахуванням основних завдань діяльності відділу освіти, науково-методичної проблеми району, РМО;
- організувати свою діяльність з питань удосконалення фахової майстерності;
- планувати свою діяльність із урахуванням питань охорони здоров'я та життя дітей, заходів техніки безпеки;
- організувати взаємодію з батьками та колегами щодо поліпшення навчально-виховного процесу та якості своєї праці.
6. Права вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
Учителі, які входять до складу РМО, мають право:
- звертатися до РМК з проханням про відрядження на курси, семінари, тренінги з питань підвищення фахової майстерності;
- вносити пропозиції щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу в закладах освіти району;
- вносити пропозиції щодо організації та змісту атестації вчителів;
- звертатися за консультацією з питань організації навчальної діяльності та вихованняучнів до методистів РМК.
7. Документація районного методичного об'єднання вчителів РМО розробляє та систематично веде свою документацію відповідно до переліку:
- положення про РМО;
- аналіз роботи РМО за рік, що минув;
- план роботи на поточний рік;
- протоколи засідань РМО;
- план атестації вчителів, проходження курсової перепідготовки, банк даних про вчителів: якісний та кількісний склад;
- необхідна документація для організації діяльності РМО (можна у формі таблиці);
- методична база передового педагогічного досвіду вчителів, членів РМО;
- тематичне планування роботи вчителів, членів РМО.
8. Керівництво діяльністю районного методичного об'єднання вчителів
Керівництво діяльністю РМО здійснює РМК.
1. Загальні положення
1.1. Районне методичне об'єднання вчителів (далі — РМО) — структурний підрозділ районного методичного кабінету, який координує методичну, організацій¬ну роботу вчителів одного або кількох споріднених предметів, організує вдосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників району згідно з рівнями, ви-значеними законодавством.
1.2. РМО створюється з числа вчителів, для яких робота в районі є основним місцем роботи або роботи за сумісництвом.
1.3. Метою діяльності РМО є здійснення навчально-виховної, методичної та позакласної роботи з одного чи кількох споріднених предметів.
1.4. Керує РМО голова, який обирається на два роки на загальних зборах РМО із числа педагогічних працівників з відповідною фаховою освітою і якому за результатами атестації встановлено першу або вищу кваліфікаційну категорію за наявності стажу роботи за фахом не менше п'яти років. Голова РМО обирається на два роки і працює на державних (громадських засадах). Для забезпечення ведення документації РМО обирається секретар.
1.5. РМО створюється за наявності в районі 20 і більше вчителів одного або декількох споріднених предметів.
1.6. РМО підпорядковується безпосередньо РМК.
1.7. Підрозділами РМО є творчі групи вчителів тощо.
2. Завдання та напрямки роботи районного методичного об'єднання вчителів
2.1. До питань компетенції РМО входять:
- забезпечення навчально-виховної та методичної роботи на високому професійному рівні;
- задоволення потреб учнівської молоді в інтелектуальному, культурному та духовному розвитку;
- надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності;
- обговорення питань з методики викладання предмета, принципових питань навчальних програм Міністерства освіти і науки України та індивідуальних навчальних програм, затвердження календарно-тематичних планів;
- розгляд питань організації, керівництва та контролю за якістю навчальної роботи учнів та вихованців;
- забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів;
- виконання нормативних вимог щодо навчання та виховання учнів;
- координація навчально-виховної діяльності вчителів та організації їхньої взаємодії в педагогічному процесі;
- вивчення та впровадження в практику сучасних освітніх технологій навчання; форми і методи роботи на уроці та в позаурочний час;
- огляди кабінетів, конкурси методичних знахідок серед педагогів РМО.
2.2. Головним завданням РМО є:
- розроблення, апробація та впровадження новітніх освітніх технологій і систем, перспективного педагогічного досвіду, поліпшення на цій основі організації науково-методичної роботи в районі;
- організація діяльності наукового товариства учнів району, підготовка та проведення предметних олімпіад з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів юних науковців тощо;
- проведення системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педаго¬гів, вивчення, узагальнення та впровадження їхнього педагогічного досвіду, делегуван¬ня кращих педагогів на конкурси професійної майстерності, навчально-методичної та науково-дослідної роботи.
3. Організація роботи районного методичного об'єднання вчителів
3.1. Роботу вчителів у межах РМО організовано на засадах гуманізації, демократизації, взає¬моповаги, взаємодопомоги та взаємоконтролю.
3.2. Роботу РМО організує його голова.
4. Обов'язки та права голови районного методичного об'єднання вчителів
4.1. Голова РМО:
- аналізує роботу кожного члена РМО щодо організації навчально-виховного процесу з предметів, що є складовими РМО;
- організує вивчення стану викладання предмета, взаємодію вчителів РМО та ведення ними шкільної документації;
- організує взаємовідвідування уроків, позакласних заходів із предметів, що є складовими РМО, та взаємодопомогу;
- забезпечує організацію заходів, спрямованих на професійне зростання вчителів, зокрема молодих спеціалістів;
- розподіляє методичні теми педагогічних працівників на поточний навчальний рік та організовує педагогічні читання на засіданнях РМО;
- визначає функціональні обов'язки та ступінь відповідальності членів РМО за їх виконання;
- відповідає за ведення документації РМО;
- визначає та аналізує роботу РМО, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання;
- створює банк даних педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить із ними членів РМО;
- створює аудіо- та відеотеку кращих освітянських доробок РМО закладів освіти району;
- спрямовує свою роботу на виявлення, апробацію та впровадження в практику закладів освіти району перспективного педагогічного досвіду, новинок навчально-методичної літератури, новітніх освітніх технологій та досягнень сучасної науки;
- визначає вчителів для роботи з обдарованими дітьми, готує навчальні матеріали та проводить другий районний етап предметної олімпіади;
- організовує роботу вчителів з підготовки команди учнів до участі в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН;
- разом із методистом РМК готує навчальні матеріали для проведення зрізів знань за річним робочим планом відділу освіти;
- разом із методистом складає план прове¬дення предметного тижня, декади тощо, призначає відповідальних та слідкує за його виконанням;
- проводить засідання РМО не менше як чотири рази на рік згідно з планом;
- складає план роботи на поточний навчальний рік, який узгоджує з членами РМО. План роботи затверджує науково-методична рада РМК;
- звітує про роботу РМО на засіданнях науково-методичної ради РМК;
- контролює виконання календарно-тематичних планів, навчальних програм разом з методистом, організує вивчення стану викладання предметів (якість, результативність), ведення шкільної документації вчителями.
4.2. Голова РМО має право:
- на відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів з предмета, що є складовим РМО;
- звертатися за консультацією до працівників відділу освіти із проблем організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, виконання трудової дисципліни вчителів, якіє членами РМО;
- вносити пропозиції до відділу освіти щодо підвищення кваліфікаційної категорії членів РМО;
- рекомендувати вчителям різні форми підвищення кваліфікації;
- виносити на розгляд адміністрації гімназії питання щодо заохочення вчителів.
5. Обов'язки вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
5.1. Учителі, які входять до складу РМО, повинні:
- організувати свою навчально-виховну роботу з урахуванням основних завдань діяльності відділу освіти, науково-методичної проблеми району, РМО;
- організувати свою діяльність з питань удосконалення фахової майстерності;
- планувати свою діяльність із урахуванням питань охорони здоров'я та життя дітей, заходів техніки безпеки;
- організувати взаємодію з батьками та колегами щодо поліпшення навчально-виховного процесу та якості своєї праці.
6. Права вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
Учителі, які входять до складу РМО, мають право:
- звертатися до РМК з проханням про відрядження на курси, семінари, тренінги з питань підвищення фахової майстерності;
- вносити пропозиції щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу в закладах освіти району;
- вносити пропозиції щодо організації та змісту атестації вчителів;
- звертатися за консультацією з питань організації навчальної діяльності та вихованняучнів до методистів РМК.
7. Документація районного методичного об'єднання вчителів РМО розробляє та систематично веде свою документацію відповідно до переліку:
- положення про РМО;
- аналіз роботи РМО за рік, що минув;
- план роботи на поточний рік;
- протоколи засідань РМО;
- план атестації вчителів, проходження курсової перепідготовки, банк даних про вчителів: якісний та кількісний склад;
- необхідна документація для організації діяльності РМО (можна у формі таблиці);
- методична база передового педагогічного досвіду вчителів, членів РМО;
- тематичне планування роботи вчителів, членів РМО.
8. Керівництво діяльністю районного методичного об'єднання вчителів
Керівництво діяльністю РМО здійснює РМК.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)